Вконтакте Одноклассники Фейсбук Гугл+ Английский Испанский Итальянский Русский Украинский

Реклама

Міокардоз або міокардіодистрофія


Що таке міокардоз (міокардіодистрофія)?

Міокардоз або міокардіодистрофія

Міокардоз (від латинського - Myocardosis), міокардіодистрофія (від латинського - Myocardiodystrophies) є патологією міокарда, що характеризується дистрофічними та дегенеративними процесами в ньому, супроводжується змінами енергетичних, біохімічних і метаболічних реакцій у серцевому м'язі з наступною дисфункцією міокарда.

Умовно виділяють два клінічні різновиди захворювання, зокрема міокардіодистрофію (міокардоз) без виражених деструктивних змін та міокардіодистрофію (міокардоз) з суттєвими деструктивними (дегенеративними) змінами міокарда (таку форму міокардіодистрофії доцільно називати кардіоміопатією). Хворіють на міокардоз свійські та сільськогосподарські тварини всіх видів, зокрема часто - високопродуктивні корови.

Етіологія міокардіодистрофії (міокардозу)

Міокардіодистрофія (міокардоз) найчастіше формується як вторинна хвороба у вигляді розвитку ускладнень інших захворювань, які маніфестуються розладами обміну речовин (протеїнового, ліпідно-вуглеводного, вітамінного та мінерального), за гострих або хронічних інтоксикацій організму. Міокардоз (міокардіодистрофія) виникає на тлі пневмоній різної природи, анемій різної етіології, за яких концентрація гемоглобіну зменшується більше ніж на 35 %, інших хвороб міокарда, багатьох інших гінекологічних, внутрішніх, хірургічних, паразитарних та інфекційних хвороб. Виникненню міокардіодистрофії сприяють стрес-фактори - скупченість тварин, гіпокінезія, однотипна годівля сухими кормами, часті перегрупування, рокіт працюючих механізмів (більше 60 децибел).

Патогенез міокардіодистрофії (міокардозу)

Міокардоз формується на тлі порушень кровопостачання міокарда й розладу його трофіки. Спочатку зменшуються енергетичні та біохімічні процеси у міокарді, а потім виникають його деструктивні та дегенеративні зміни. Патологічним процесом ушкоджується нервова і провідна системи серця. За цих обставин знижується систолічна функція міокарда, що спричиняє підвищення венозного кров’яного тиску, зниження максимального артеріального кров’яного тиску і зменшення швидкості кровообігу. Виникає аритмічний синдром, диспное, ціаноз, кардіальні набряки. Формується застій крові у венах печінки і портальна гіпертензія, розвивається «застійна печінка». Відбувається порушення функції інших органів і систем, метаболізму. Тобто у тварин проявляється синдром загальної серцевої недостатності.

Симптоми міокардіодистрофії (міокардозу)

Найчастіше міокардоз формується повільно (хронічний перебіг або підгострий), а при гострих отруєннях та різноманітних інтоксикаціях - швидко (гострий перебіг). У тварин відмічають норморексію, зниження продуктивності, працездатності, м'язового тонусу (напівзакриті очі, відвисання нижньої губи, незначна фізична робота стомлює тварину, особливо при високій вологості та температурі повітря). Через порушення мікроциркуляції крові знижується еластичність шкіри, волосяний покрив стає тьмяним, ламким, у тварин виникає рефлекторна необхідність у рухах для поліпшення просування тканинної рідини і тому вони часто переступають кінцівками.

Міокардіодистрофія без виражених деструктивних змін міокарда діагностують за незначної тахікардії, ослабленням серцевого поштовху, посиленням, роздвоєнням або розщепленням першого й послабленням другого тону серця, порушенням провідності (частіше у вигляді атріовентрикулярної блокади), підвищенням венозного кров’яного тиску і зниженням артеріального кров’яного тиску, зниженням швидкості кровообігу. На електрокардіограмі тварин виявляють деформацію та розширення зубця Т, зміщення сегмента ST нижче ізолінії, відносне розширення інтервалів PQ і QT.
Міокардіодистрофія з вираженими деструктивними змінами міокарда виявляється такими симптомами:

Типовими для міокардіодистрофії (міокардозу) є набряки підшкірної клітковини, особливо на дистальних ділянках тазових кінцівок, нижньої частини черевної стінки, у ділянці підгруддя. Набряки виникають повільно, зокрема під час відпочинку вночі, і зменшуються або зникають при активному моціоні, застосуванні кардіологічних або діуретичних засобів, виконанні фізичних навантажень. На електрокардіограмі тварин виявляють низький вольтаж зубців ЕКГ, розширення зубця Т,. деформацію та розширення комплексу QRS, подовження інтервалів QT і PQ, часто атріовентрикулярну блокаду або блокаду ніжки пучка Гіса, волокон Пуркіньє. При міокардозі відмічають симптоми порушення функцій печінки, легень, нервової і травної систем.

Перебіг міокардіодистрофії (міокардозу)

Перебіг міокардіодистрофії залежить від інтенсивності та тривалості дії етіологічних факторів, які спричиняють хворобу, а також від тяжкості та клінічної форми захворювання.

Діагноз за міокардіодистрофії (міокардозу)

Діагноз ставлять за типовими симптомами тієї чи іншої клінічної форми міокардіодистрофії з урахуванням даних змін кров'яного тиску і швидкості кровообігу, електрокардіографії та результатів функціональних проб Оппермана-Синьова та Г.В. Домрачева. За пробою професора Г.В. Домрачева - після 10-хвилинної прогонки у здорових коней частота серцевих скорочень зростає до 50-60 ударів за 1 хв і нормалізується через 5-7 хв, а у хворих на міокардіодистрофію частота пульсу зростає до 80-90 і відновлюється через 10-30 хв.

Міокардоз (міокардіодистрофію) необхідно диференціювати від міокардиту, кардіоміопатії та міокардіофіброзу. Слід відмітити, що міокардіодистрофія з вираженими дегенеративними змінами міокарду, є кардіоміопатію. Найбільш тяжко диференціювати міокардоз від другої стадії розвитку міокардиту, за якого розвиваються дистрофічні процеси міокарду. При міокардіодистрофії, на відміну від міокардиту, загальний температура тіла нормальна, стан тварини змінений мало, відсутня болючість у серцевій ділянці, частота пульсу відповідає верхнім межам фізіологічних коливань її або незначно збільшена, порівняно з різко вираженою тахікардією при міокардиті. Для міокардіодистрофії характерні аритмії серця через порушення провідності, а для міокардиту – порушення ритму внаслідок порушення збудливості. При міокардіодистрофії застійні (кардіальні) набряки розвиваються повільно і часто мають мінливий характер, тоді як при міокардиті набряки формуються швидко, мають прогресуючий характер.

Прогноз за міокардіодистрофії (міокардозу)

Прогноз при міокардіодистрофії обережний. Прогноз залежить від клінічної форми захворювання, а також тяжкістю перебігу та характером основної хвороби.

Лікування міокардіодистрофії (міокардозу)

Терапевтичні заходи при міокардіодистрофії. Тварин переводять на легку роботу або забезпечують спокій. Раціон балансують за вмістом і співвідношенням провідних поживних речовин, мінеральних солей і вітамінів, макроелементів. Організовують дозований моціон, гіпокінезія тварин – протипоказана. Корів і коней бажано випасати протягом декількох годин щодня, але не в спеку.

З лікарських речовин призначають метаболіки та аналептики - аскорбінову кислоту, глюкозу, камфору, кофеїн, кордіамін, коразол, серцеві глікозиди, препарати конвалії, наперстянки, жовтушника, адонісу, строфанту. Настойку конвалії застосовують перорально (великим тваринам – по 10-25 мл, вівцям і козам – по 5-10 мл, свиням – по 2-5 мл, собакам - по 0,5-1 мл). При застійній серцевій недостатності внутрішньовенно повільно вводять 0,06 % розчин корглікону (великим тваринам – по 3-10 мл, дрібним – по 0,5-1 мл) разом з 10-20 % розчином глюкози (1:20). Гітален призначають підшкірно (великим тваринам – по 1-5 мл, дрібним – по 0,2-0,5 мл) або всередину (по 5-10 мл - великим і по 1-5 мл - дрібним тваринам). Дигален-Нео застосовують перорально (великим тваринам – по 15 70 мл, дрібній рогатій худобі – по 5-15 мл, собакам – по 0,5-1 мл). Лантозид (ізоланід, целанід) призначають перорально (великим тваринам – по 2-5 мл, дрібним – по 0,1-0,5 мл). Адонізид застосовують перорально (великим тваринам – по 20-40 мл, дрібній рогатій худобі - по 4-10 мл, свиням – по 0,5-0,8, собакам – по 0,5-4 мл) або внутрішньом'язово або підшкірно (великій рогатій худобі – по 1-5 мл, коням – по 7-10 мл, дрібній рогатій худобі – по 1-3 мл, свиням – по 0,2-2 мл, собакам – по 0,05-1 мл). Другий препарат адонісу - кордіазид - вводять перорально у аналогічних дозах, що й адонізид. Настойку строфанту використовують внутрішньовенно, повільно, з 10 % розчином глюкози у співвідношенні 1:20 (коням і великій рогатій xудобі – по 0,3-2 мл, собакам – по 0,01-0,1 мл) або всередину (коням і великій рогатій худобі – по 10-30 мл, дрібній рогатій худобі – по 3-8 мл, свиням - по 2-5 мл, собакам – по 0,2-1 мл). Строфантин уводять внутрішньовенно у суміші з 10-20 % розчином глюкози або ізотонічним розчином натрію хлориду у співвідношенні 1:20 (великій рогатій худобі і коням 0,005-0,015 г або 10-15 мл 0,05 % розчину: собакам – 0,0002-0,0005 г або 0,4-1 мл 0,05 % розчину). Препарат жовтушника еризимін призначають внутрішньовенно у вигляді 0,033 % розчину. Препарат призначають внутрішньовенно повільно разом з 10 - 20% розчином глюкози або ізотонічним розчином натрію хлориду у співвідношенні 1:20. Строфантин і еризимін не призначають при дифузних деструктивних змінах міокарда.

При міокардозі призначають анаболіки, які поліпшують енергетичні та біохімічні процеси у міокарді: тіамін, піридоксин, рибофлавін, кокарбоксилазу, АТФ, калію оротат, панангін, рибоксин, цитохром-С.

Профілактика міокардіодистрофії (міокардозу)

Профілактичні заходи. Систематично проводять диспансеризацію, що дає змогу виявляти різні порушення в експлуатації та годівлі тварин. Раціони корегують за загальною поживністю, збалансованістю, за вмістом і співвідношенням біологічно активних і поживних речовин, що буде профілактувати порушення обміну речовин, які спричиняють виникнення міокардозу. Систематично контролюють якість кормів, звертають увагу на наявність у кормах токсичних рослин, патогенних грибків та їх токсинів.

Організують та проводять активний моціон і науково обґрунтований тренінг тварин. Дотримуються відповідності між інтенсивністю експлуатації тварин і фізіологічними потенціями їх організму. У господарствах промислового типу профілактують стресові стани.
Своєчасно лікують тварин при первинних хворобах, які є причиною міокардозом (міокардіодистрофію).


^Наверх

Корисно знати