Ендокардіальний фіброеластоз собак
Визначення хвороби
Фіброеластоз ендокарда – це кардіоміопатія, що характеризується дифузним розростанням колагенової і фіброзної тканини в ендокарді і субендокардіальному шарі міокарду. Це рідкісна форма кардіоміопатії у собак.
Етіологія ендокардіального фіброеластозу в собак
Етіологія ендокардіального фіброеластозу у собак невідома. Передбачається спадковий генез хвороби, що обумовлено наявністю не тільки спорадичних, але й сімейних форм захворювання.
Патогенез ендокардіального фіброеластозу в собак
Механізм розвитку хронічної серцевої недостатності за ендокардіального фіброеластозу у собак дуже схожий з патогенезом рестриктивної кардіоміопатії. Хронічна серцева недостатність носить систоло-діастолічний характер, тобто пов’язана як з різким порушенням контрактильності фібротично зміненого міокарда, так і діастолічною ригідністю різко потовщеного ендокарду, що погано розтягується в діастолу.
Діагностика ендокардіального фіброеластозу в собак
За фіброеластозу ендокарда у цуценят відмічають зниження маси тіла, порушення розвитку і прогресуючу хронічну серцеву недостатність. Слизові оболонки бліді або ціанотичні. Характерна тахікардія, тахіпное, ортопное, інтолерантність до фізичних навантажень. Аускультутативно вислуховується глухість першого тону серця на верхівці серця зліва і патологічний акцент другого тону серця над легеневою артерією. Шумова симптоматика неспецифічна. Може вислуховуватись систолічний шум відносної мітральної недостатності, обумовлений вираженою дилатацією лівого шлуночка.
Електрокардіографія за ендокардіального фіброеластозу собак
На електрокардіограмі реєструють високовольтні комплекси з ознаками гіпертрофії лівого передсердя і лівого шлуночка, часто з глибокими зубцями Q у відведеннях II, III, aVF. Характерні зміни реполяризації у вигляді інверсії ST у відведеннях II, III, aVF. Можливі порушення внутрішньошлуночкового проведення імпульсу.
Рентгенографія за ендокардіального фіброеластозу собак
Встановлюють підвищення легеневого рисунку легень за рахунок венозного застою. Серце, як правило, значно збільшено у поперечнику зі збільшенням кардіоторакального індексу понад 0,65. Іноді характерна шароподібна форма серця.
Ехокардіографія за ендокардіального фіброеластозу собак
Визначається ущільнення ехосигналу від ендокарда, значна дилатація лівого шлуночка і лівого передсердя, гіпокінезія міжшлуночкової перегородки, змішення мітрального клапану до вільної стінки лівого шлуночка. Відмічається різке зменшення величини фракції викиду лівого шлуночка (ФВ) нижче 45%. Можуть також виявлятись тромби в порожнинах серця.
Лікування собак за ендокардіального фіброеластозу
Лікування ендокардіального фіброеластозу складається в симптоматичній медикаментозній терапії застійної хронічної серцевої недостатності. З цією метою найбільш ефективними є комбінація діуретиків, інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту і верошпірону. Для корекції систолічної функції найбільш ефективним є пімобендан.
^Наверх