Критерії ехокардіографічної діагностики (ЕХО КГ) дилатаційної кардіоміопатії (ДКМП)
Дилатаційна кардіоміопатія (ДКМП) є найбільш поширеним типом захворювання серця у собак з масою тіла, більшою 15 кг. Ця хвороба в основному трапляється у дорослих собак. У псів дилатаційна кардіоміопатія виникає частіше, ніж самок. За дилатаційної кардіоміопатії (ДКМП) уражаються шлуночки серця і передсердя. Хвороба часто починається в лівому шлуночку, головної насосної камери серця. Серцевий м'яз починає розширюватися (розтягується і стоншується). Це призводить до збільшення камери лівого шлуночка. Хвороба часто поширюється і на правий шлуночок і потім передсердя, що призводить до розвитку важкої застійної серцевої недостатності.
Рис 1 Ехокардіограма собаки, хворого на дилатаційну кардіоміопатію (ДКМП)
Умовні позначення:
А – права парастернальна позиція( довга вісь); Б – права парастернальна позиція на рівні основи серця (коротка вісь); 1 – порожнина лівого шлуночка; 2 – порожнина лівого передсердя; 3 – вихідний тракт правого шлуночка; 4 – аорта; 5 – розтягнуте вушко лівого передсердя.
Секторальне сканування і М-режим за ДКМП. Виявляють наступні зміни (рис. 1): 1) збільшення порожнин серця, частіше більшою мірою лівого шлуночка; 2) стоншення стінок порожнин серця, ознаки їх ущільнення; 3) значне зниження співвідношення товщини стінок і розмірів порожнин; 4) за ДКМП виявляють поширене зниження скоротливої здатності міокарда (гіпокінезія, акінезія); 5) зміни руху клапанів, задньої стінки аорти, які вказують на малий, нерідко мінливий (при механічній альтернації, аритміях) серцевий викид.
Доплерехокардіографія. За ДКМП виявляють ознаки змін трансклапанної течії крові внаслідок порушення функціонального стану міокарда, можливе виявлення відносної мітральної та тристулкової регургітації, підвищення тиску в каудальній порожнистій вені.