Вконтакте Одноклассники Фейсбук Гугл+ Английский Испанский Итальянский Русский Украинский

Реклама

Аналіз діастолічного наповнення (діастоли, діастолічної функції) лівого шлуночка


Аналіз діастолічного наповнення (діастоли, діастолічної функції) лівого шлуночка

Загальні відомості щодо діастолічного наповнення (діастоли, діастолічної функції) лівого шлуночка

Діастолічна функція лівого шлуночка (його здатність до наповнення) визначається низкою факторів, серед яких можна виділити три основні:

  1. жорсткість лівого шлуночка;
  2. розслаблення;
  3. перикардіальне стискання та взаємодія шлуночків.
Жорсткість лівого шлуночка – його пасивно-еластичні властивості – прямо пропорційна масі міокарда (товщині стінок), міокардіальної жорсткості та зворотно пропорційна об’єму порожнини. Жорсткість міокарда може збільшитись за умови розростання в ньому сполучної тканини, ішемії чи інфільтрації (амілоїд і т. ін.), порушені орієнтації м’язових волокон.

Розслаблення визначається низкою причин, серед яких основні – релаксаційні навантаження, інактивація (ліквідація актин-міозинових зв’язків), а також ступінь негомогенності скорочення та інактивації в часі та просторі. Серед релаксаційних навантажень важливе місце займають кінцево-систолічна деформація з накопиченням потенційної енергії пружно стиснутого міокарда, що забезпечує різке падіння тиску в лівому шлуночку під час ізоволюмічного розслаблення, а також навантаження коронарного наповнення, що теж сприяє розтягуванню лівого шлуночка.

Інактивація – ліквідація актин-міозинових зв’язків у міокарді – пов’язана з енергозалежним захопленням кальцію саркоплазматичним ретикулумом. Велике значення для нормального діастолічного наповнення має достатня гомогенність збудження та розслаблення міокарда в часі і просторі.

Перикардіальне стискання та взаємодія шлуночків впливають на наповнення. При збільшенні стискання перикардом та правим шлуночком лівого шлуночка діастолічний тиск в ньому зростає.

Таким чином, активність діастолічного наповнення (зокрема діастоли, діастолічної функції) залежить від структури лівого шлуночка, характеру його попереднього скорочення, енергетичного забезпечення та багатьох інших факторів. Тому не дивно, що діастолічна дисфункція при багатьох хворобах передує проявам систолічних порушень.

Дослідження особливостей діастолічного наповнення (діастоли, діастолічної функції) лівого шлуночка у М-режимі ехокардіографії

М-режим. Комп’ютерний аналіз стандартної ехокардіограми дозволяє визначити зміни його розміру протягом серцевого циклу, що може бути використано для оцінці діастолічної здатності. Крім того, враховуючи залежність руху передньої стулки мітрального клапана від швидкості мітрального кровотоку, можливе проведення попередньої оцінки за співвідношенням амплітуд Е та А, а також за нахилом EF співвідношення швидкостей раннього та пізнього наповнення лівого шлуночка, темпу зниження швидкості раннього діастолічного наповнення, хоча більш точну інформацію можна отримати за кривою швидкості мітрального кровотоку.

Дослідження особливостей діастолічного наповнення (діастоли, діастолічної функції) лівого шлуночка методами доплероехокардіографії

Доплерехокардіографія. Діастола, яка включає період ізометричного розслаблення та наповнення шлуночків, більш чутлива, ніж систола, залежно від віку та рівня навантаження.

Період ізометричного розслаблення (час від закриття аортального клапана до відкриття мітрального) є непрямий показник швидкості розслаблення лівого шлуночка. Визначається за постійно-хвильовою доплерехокардіографією з верхівкового доступу при реєстрації потоків у вхідному та вихідному відділах або як інтервал між першим високочастотним компонентом II тону на фонокардіограмі та початком мітрального кровотоку.

При падінні тиску в лівому шлуночку нижче лівопередсердного тиску починається мітральний кровоток. Обстеження черезмітрального потоку проводиться в імпульсному режимі з дослідженням течії крові на краю стулок, де реєструються найбільші швидкості наповнення, зумовлені градієнтом тиску. Показники, які при цьому використовуються: швидкості та інтеграли швидкості–часу Е, А, а також співвідношення Е/А; темп прискорення чи спаду швидкості Е; тривалість хвилі А. Прискорення кровотоку, а не його швидкості пропорційне градієнта тиску. Тому максимальна швидкість залежить від градієнта тиску, що зумовлений у свою чергу, з одного боку, тиском у лівому передсерді та його податливістю, а з іншого – розслабленням лівого шлуночка, його податливістю. Темп зменшення градієнта тиску визначає темп зменшення швидкості раннього наповнення. Чим швидше зростає тиск у шлуночку (і падає градієнт тиску), то швидше падає швидкість раннього наповнення і, таким чином, зменшується час раннього наповнення і, відповідно, зменшується час раннього падіння швидкості (ЧРПШ). Для визначення ЧРПШ низхідну лінію хвилі раннього наповнення (Е) екстраполюють до перетину з нульовою лінією. ЧРПШ – час між Емакс та вищевказаним перетином. Цей інтервал вважається важливим показником податливості лівого шлуночка. Після закінчення швидкого наповнення (хвиля Е) протягом діастазиса тиск у передсерді та шлуночку врівноважується, відзначається низькошвидкісний потік.

На ранніх стадіях діастолічної дисфункції (порушення діастоли, діастолічної функції) лівого шлуночка відзначаються порушення розслаблення з повільним падінням тиску в ньому і, таким чином, також зменшенням черезмітрального градієнта тиску, амплітуди хвилі Е, а також подовженням періоду ізоволюмічного розслаблення (ПІР) та компенсаторним збільшенням хвилі А зі зменшенням співвідношення Е/А. При важкому порушенні розслаблення ефективний період наповнення шлуночка скорочується і крива швидкості має тільки один сумаційний пік, особливо при збільшенні ЧСС.

При прогресуванні синдрому хронічної серцево-судинної недостатності податливість лівого шлуночка знижується, що призводить до росту тиску в передсерді зі збільшенням градієнта тиску і відповідно ростом Е та вкороченням ПІР, а також до вкорочення ЧРПШ, зменшення А. Таким чином, хоча порушення наповнення прогресують, крива швидкості мітрального кровотоку виглядає нормальною.
При значному порушенні податливості лівого шлуночка та рості тиску в лівому передсерді відзначається різке збільшення Е/А (> 2) та вкорочення ЧРПШ (< 130 мс). Це поєднання характеризується як рестриктивна модель.

Для правильної інтерпретації мітрального кровотоку доцільні динамічні дослідження. Якщо спочатку виявлялися порушення розслаблення, то поява в подальшому «нормальної» кривої вказує на її псевдонормалізацію. Про це ж свідчать збільшення лівого передсердя, підвищення тиску в легеневій артерії.

Існує спосіб диференціювання нормального та псевдонормального Е/А за вивчення поширення трансмітрального потоку за допомогою кольорової доплерехокардіографії в М-режимі. Темп поширення максимального потоку раннього наповнення визначається як співвідношення відстань/час між пунктом Vмакс біля мітрального отвору та найвіддаленішим місцем у лівому шлуночку з швидкістю потоку 70% максимальної. Відзначено подальше зниження цього показника при псевдо нормалізації кривої швидкості мітрального кровотоку.

Для оцінки швидкості розслаблення можна використати темп падіння швидкості мітральної чи аортальної регургітації. З ростом тиску наповнення лівого шлуночка знижується систолічна фракція кривої швидкостей потоку в ЛВ (відношення швидкостей чи ІШЧ систолічної передньої хвилі до суми відповідних показників передсердної та діастолічної передньої хвиль), а швидкість переднього діастолічного потоку та потоку А збільшуються.

Доплерехокардіографічні показники діастолічного наповнення шлуночка використовують для прогнозування перебігу захворювання. Так, збільшення Е/А і зменшення ЧРПШ – чіткий маркер несприятливого прогнозу в собак за кардіоміопатій і набутих вад серця.


^Наверх

Корисно знати