Вконтакте Одноклассники Фейсбук Гугл+ Английский Испанский Итальянский Русский Украинский

Реклама

Рестриктивна кардіоміопатія у собак і котів


Рестриктивна кардіоміопатія у собак і котів

Етіологія рестриктивної кардіоміопатії

Етіологія рестриктивної кардіоміопатії не відома. Характерна відсутність в анамнезі будь-якого первинного захворювання, що є причиною тяжкого ураження ендоміокарду. Вважається, що рестриктивна кардіоміопатія у собак і котів є генетично детермінованою хворобою. Вочевидь експресія патологічних генів виникає як ускладнення вірус-бактеріальних ендокардитів. Ймовірно, що незбалансована годівля з дефіцитом у раціоні білка, вітамінів, селену, карнітину прискорює розвиток рестриктивної кардіоміопатії.

Патогенез рестриктивної кардіоміопатії

Серце за рестриктивної кардіоміопатії у собак і котів невеликих розмірів, порожнини шлуночків не змінені або зменшені. Характерним є значна дилатація передсердь на стороні ураженого міокарду.
Збільшення ригідності стінок шлуночків гемодинамічно проявляється синдромом рестрикції, різким збільшенням діастолічного тиску в шлуночках, що значно утруднює їх наповнення. Для підтримання адекватного ударного об’єму крові необхідно значне збільшення тиску наповнення і кінцево-діастолічного тиску в шлуночках. Це призводить до підвищення навантаження на передсердя, їх систолічного перевантаження. Ретроградно підвищується тиск у венозній і артеріальній системі малого кола кровообігу. У той же час у великому колі кровообігу виникає артеріальна систолічна гіпотензія, що обумовлена синдромом малого серцевого викиду. Дефект діастоли призводить до розвитку типової діастолічної хронічної серцевої недостатності.

Діагностика рестриктивної кардіоміопатії

У хворих собак відмічають задишку, тахікардію, підвищену стомлюваність і слабкість за незначного фізичного навантаження. При огляді хворих тварин відмічають помірний ціаноз слизових, оболонок, переповнення яремних вен кров’ю. Пульс слабкого наповнення, малий за величиною. Верхівковий серцевий поштовх звичайної сили, локалізований. Перший тон серця дещо послаблений, другий тон акцентований над легеневою артерією. Часто вислуховується тричленний ритм галопу. На верхівці серця вислуховується шум мітральної недостатності. Для РКМП характерна бівевентрикулярна ХССН. Крім набухання яремних вен, асциту, гідротораксу, характерно розвиток набряку легень.

Електрокардіографія за рестриктивної кардіоміопатії

Для рестриктивної кардіоміопатії характерна постійна тахікардія. Часто виявляються ектопічні передсерді аритмії (суправентрикулярна пароксизмальна тахікардія, тахісистолічна форма миготливої аритмії). Часто виявляється розширення зубця Р. У той же час підвищення електричної активності шлуночків не є характерними для рестриктивної кардіоміопатії.

Порушення внутрішньошлуночкового проведення виявляються у вигляді зазубреності комплексів QRS, блокад ніжок пучка Гіса. Майже у всіх собак, хворих на РКМП, виявляють неспецифічні порушення реполяризації, зокрема інверсію зубця Т депресію сегмента ST в більшості відведень.

Ехокардіографія за рестриктивної кардіоміопатії

Критерії ехокардіографічної діагностики полягають у виявлені зміненого лівого шлуночка неправильної форми, товщина його стінок не змінена, порушень ехогенності міокарда та ендокарда, зменшення рухливості стінок шлуночків, зменшення систолічної і діастолічної функції лівого шлуночка. Можливий розвиток гідроперикарду.

Рентгенографія за рестриктивної кардіоміопатії

Рентгенографія грудної клітки показує підсилення легеневого рисунку за рахунок венозного застою. Виражена кардіомегалія звичайно відсутня, але може виявлятись суттєва атріомегалія за рахунок дилатації одного або обох передсердь.

Лікування за рестриктивної кардіоміопатії

Лікування собак і котів за рестриктивної кардіоміопатії складається в симптоматичній медикаментозній терапії діастолічної хронічної серцевої недостатності. З цією метою найбільш ефективними є комбінація салуретиків, інгібіторів АПФ і спіронолактону.


^Наверх

Корисно знати