Вконтакте Одноклассники Фейсбук Гугл+ Английский Испанский Итальянский Русский Украинский

Реклама

Інструментальна діагностика дилатаційної кардіоміопатії у собак


Електрокардіографічна діагностика дилатаційної кардіоміопатії у собак

Інструментальна діагностика дилатаційної кардіоміопатії у собак

Звичайно реєструють зміни, які характерні для суттєвих метаболічних і дистрофічних порушень в міокарді. У собак, хворих на дилатаційну кардіоміопатію, часто виявляють різноманітні порушення серцевого ритму, зокрема синусову тахікардію, екстрасистолію, миготливу аритмію, шлуночкові тахікардію.
Досить рідко, переважно в термінальній стадії хвороби, зустрічаються ідіовентрикулярний серцевий ритм, тріпотіння або фібриляцію шлуночків.

Поряд з ознаками підвищення електричної активності лівого шлуночка і лівого передсердя, може реєструватись низький вольтаж QRS у стандартних відведеннях від кінцівок. Наявність глибоких зубців Q не є характерним для дилатаційної кардіоміопатії і виявляється лише у 18–23% хворих тварин. Порушення провідності серця проявляються в блокадах лівої ніжки пучка Гіса, які виникають через утворення фіброзних вогнищ в субендокардіальних шарах міокарда.

Порушення внутрішньопередсердної провідності зустрічаються з частотою 20–30% у вигляд деформації та розширені зубця Р. Часто виявляються порушення реполяризації міокарда у вигляді депресії сегмента ST, інверсії зубця Т.

Рентгенографічна діагностика дилатаційної кардіоміопатії у собак

Рентгенографія грудної клітки у хворих на дилатаційну кардіоміопатію собак показує підсилення легеневого рисунка за рахунок венозного повнокров’я, помірні ознаки легеневої гіпертензії. Форма серця часто шароподібна, спостерігається збільшення кардіоторакального індексу більше 0,65. В боковій прямій проекціях спостерігають збільшення всіх порожнин серця з переважною дилатацією лівого шлуночка і передсердя.

Ехокардіографічна діагностика дилатаційної кардіоміопатії у собак

Ехокардіографія. Секторальне сканування і М-режим.
Виявляють наступні ехокардіографічні зміни: За доплерехокардіографії виявляють ознаки змін трансклапанної течії крові внаслідок порушення функціонального стану міокарда, можливе виявлення відносної мітральної та тристулкової регургітації, підвищення тиску в каудальній порожнистій вені.


^Наверх

Корисно знати