Вконтакте Одноклассники Фейсбук Гугл+ Английский Испанский Итальянский Русский Украинский

Реклама

Цитокіновий профіль сироватки крові собак за дилатаційної кардіоміопатії


Прозапальні цитокіни в сироватці крові за дилатаційної кардіоміопатії у собак

Руденко Андрій Анатолійович, доктор ветеринарних наук, ветеринарний кардіолог

Визначення цитокінового профілю було проведено в кожної з 20 хворих на дилатаційну кардіоміопатію собак і в 5 клінічно здорових собак, яких використовували як референтну групу (табл. 1).

Таблиця 1 - Цитокіновий профіль сироватки крові хворих на дилатаційну кардіоміопатію собак залежно від функціонального класу хронічної серцево-судинної недостатності

Цитокіновий профіль сироватки крові собак за дилатаційної кардіоміопатії

Примітка: чисельник – M±m, знаменник – Lim, * – вірогідна різниця порівняно з клінічно здоровими собаками

Як видно з даних таблиці 1, рівень IL-1α в сироватці крові хворих собак вірогідно відрізнявся від аналогічного показника у клінічно здорових собак. Проведення статистичного тесту Крускала-Уолліса показало наявність вірогідних змін щодо рівнів IL-1α (Н=18,55; р<0,001) у хворих собак з різним за тяжкістю перебігом синдрому хронічної серцево-судинної недостатності. У такому випадку виключається нульова гіпотеза про те, що величини вмісту цього цитокіна в сироватці крові собак різних груп відносяться до однієї генеральної сукупності. Так, у сироватці крові клінічно здорових собак рівень IL-1α коливався в межах 0,78–1,19 пг/мл (0,98±0,09). Порівняно із собаками контрольної групи, в сироватці крові собак, хворих на дилатаційну кардіоміопатію, ускладнену II–IV функціонального класу хронічної серцево-судинної недостатності, активність IL-1α виявилась вірогідно вищою в 1,69 (U=2,0; р<0,05), 2,43 (U=0; р<0,01) і 5,53 (U=0; р<0,01) раза, відповідно. Слід зазначити, що величини рівня IL-1α вірогідно корелювали з функціональним класом хронічної серцево-судинної недостатності (r=0,87; р<0,001).
Проведення рангового аналізу варіацій виявило наявність статистично вірогідних розбіжностей між вмістом IL-6 у сироватці крові собак різних дослідних груп (Н=19,09; р<0,001). Рівень IL-6 у сироватці крові клінічно здорових собак варіював у діапазоні 0–5,56 пг/мл, що в середньому дорівнювало 1,89±1,11. У сироватці крові собак, хворих на дилатаційну кардіоміопатію, ускладнену II–IV функціональним класом (ФК) хронічної серцево-судинної недостатності, активність IL-6 виявилась вірогідно вищою в 7,63 (U=0; р<0,01), 9,43 (U=0; р<0,01) і 16,02 (U=0; р<0,01) раза, відповідно, порівняно з тваринами референтної групи. Встановлено, що активність IL-6 має позитивний кореляційний зв'язок з функціональним класом хронічної серцево-судинної недостатності (r=0,88; р<0,001).
У клінічно здорових собак вміст IL-8 у середньому становив 1,30±0,23 пг/мл. У хворих на дилатаційну кардіоміопатію собак виявили значну варіабельність цього показника (1,42–25,2 пг/мл; Н=20,21; р<0,001), що позитивно корелювало з ФК хронічної серцево-судинної недостатності (r=0,91; р<0,001). Так, рівень IL-8 у сироватці крові собак, хворих на дилатаційну кардіоміопатію, за хронічної серцево-судинної недостатності I–IV функціональних класів був вірогідно вищим у 2,32 (U=2; р<0,05), 3,07 (U=2; р<0,05), 5,04 (U=0; р<0,01) і 16,15 (U=0; р<0,01) раза, відповідно, порівняно з клінічно здоровими собаками.
У сироватці крові хворих на дилатаційну кардіоміопатію собак підвищувався вміст фактору некрозу пухлин (ФНП-α) (Н=18,15; р<0,01). Проте, за I–II ФК хронічної серцево-судинної недостатності цей показник статистично не відрізнявся від аналогічного параметру в тварин контрольної групи, а за III ФК – він вірогідно підвищився в 4,96 раза (U=1,0; р<0,05), за IV ФК – в 14,92 раза (U=0; р<0,01). Слід додати, що величини ФНП-α вірогідно корелювали з ФК хронічної серцево-судинної недостатності (r=0,85; р<0,001).


^Наверх

Полезно знать

  • Патогенез дилатационной кардиомиопатии у собак
  • Возможности применения метода электрокардиографии
  • Секторальное сканирование
  • УЗИ сердца кошек и собак