Вконтакте Одноклассники Фейсбук Гугл+ Английский Испанский Итальянский Русский Украинский

Реклама

Стратегія підходу щодо виконання статистичного аналізу клінічних даних кардіологічного наукового дослідження


Стратегія підходу щодо виконання статистичного аналізу клінічних даних кардіологічного наукового дослідження

Розробка нових методів діагностики і лікування неможливо без проведення науквих досліджень з ветеринарної кардіології. Статистичні методи досліджень досить важливі при проведенні наукових кардіологічних досліджень.

Яка ж стратегія підходу щодо виконання статистичного аналізу клінічних даних кардіологічного наукового дослідження?

За проведення статистичних розрахунків попередньо оцінюють нормальність розподілу за допомогою тестів Шапіро-Уілкса. У разі нормального розподілу кількісних перемінних для порівняння двох груп треба застосовувати t-тест Стьюдента для незалежних вибірок. За порівняння двох груп, цифрові показники яких не відповідають нормальному розподілу ознак, застосовують непараметричний U-критерій Манна-Уiтнi. Під час порівняння декількох груп з ненормальним розподілом досліджуваних ознак використовують непараметричний критерiй Крускала-Уолліса, що являє собою ранговий аналіз варіацій. Різницю показників у динаміці лікування оцінюють за допомогою непараметричного критерію Вілкоксона для зв’язаних вибірок. Для встановлення різниці між окремими групами застосовують метод множинних порівнянь – критерій LSD, який дозволяє проводити порівняння між багатьма групами, виділяючи достовірні відмінності між окремими з них. Для порівняння груп за частотою наявності ознаки застосовують критерій Хі-квадрат, за необхідності – з поправкою Йейтса. Різницю між дослідними групами вважають вірогідною за р<0,05; р<0,01; р<0,001. За p<0,1 йдеться про тенденцію до переважання того чи іншого показника.
Для визначення взаємозв'язку якісних параметрів (у першу чергу наявності аритмій) з якоюсь ознакою (наприклад, функціональний клас хронічної серцево-судинної недостатності) проводять попарний (уніваріантний) логістичний регресивний аналіз. При цьому в модель аналізу включають чинники, в яких за даними уніваріантного аналізу ймовірність зв'язку виявилася не меншою, ніж 95 % (p<0,05). Внесок кожного з чинників визначаєтьсяя за допомогою відношення шансів (odds ratio – OR), яке показує наскільки зростає ймовірність параметра (явища), що аналізується, при зміні чинника на одиницю виміру. Перевагою логістичного аналізу є можливість за допомогою відношення шансів (OR) підрахувати, наскільки зміна того чи іншого чинника вплине на наявність досліджуваного явища за стабільності інших чинників.
Для оцінки виживання у ветеринарній кардіології застосовують метод Каплана-Мейера. Порівняння груп проводять за допомогою критерію Гехана. Прогностичні параметри (предиктори) смерті визначають за допомогою аналізу пропорційних інтенсивностей Кокса. Спочатку проводять аналіз впливу кожного окремого показника на час від початку спостереження до виникнення події (уніваріантний аналіз). Визначалось відношення ризиків (hazard ratio) – HR. Після цього створюють модель множинного аналізу, до якої за загальноприйнятою методикою залучаються всі показники, які за даними уніваріантного аналізу вірогідно впливають на виникнення події (p<0,05). Показники, які за множинного аналізу достовірно впливають на виникнення кінцевої події, визначаються як незалежні предиктори цієї події. Чутливість і специфічність методів прогнозування летального закінчення хвороби розраховували за стандартними методиками.
Усі розрахунки треба проводити на персональному комп’ютері за допомогою статистичної програми STATISTICA 7.0 (StatSoft, USA). Ветеринарний кардіологічний консультаційний центр буде розробляти методичні вказівки щодо використання кожного статистичного критерію у ветеринарних кардіологічних дослідженнях.


^Наверх

Полезно знать