Вконтакте Одноклассники Фейсбук Гугл+ Английский Испанский Итальянский Русский Украинский

Реклама

Правошлуночкова і лівошлуночкова серцева недостатність


Правошлуночкова і лівошлуночкова серцева недостатність

Правошлуночкова серцева недостатність

При правошлуночковій недостатності одним з перших розвивається застій крові у печінці. Вона збільшується у розмірах, іноді спостерігається легка жовтяничність шкіри і слизових оболонок. Порівняно ранньою ознакою застою крові у великому колі кровообігу є набряки підшкірної клітковини дистальних відділів кінцівок, в ділянці мошонки, нижньої поверхні черевної стінки, підгруддя, міжщелепного простору. Причиною посиленого виділення транссудату є підвищення тиску у венах, зменшення швидкості течії крові, підвищення проникності стінок капілярів. При прогресуючій серцевій недостатності до набряків підшкірної клітковини приєднується водянка грудної та черевної порожнин (гідроторакс і асцит). Одночасно з появою набряків зменшується кількість сечі (олігурія). Застій крові у великих венах призводить до їх розширення, що особливо добре помітно на яремних венах, значного підвищення венозного тиску, чому також сприяє збільшення при серцевій недостатності кількості циркулюючої крові. Так. Якщо тиск у яремній вені здорових тварин становить 80–120 мм водяного стовпа, то у великої рогатої худоби при тяжких формах серцевої недостатності (наприклад, при травматичному перикардиті) збільшується до 620 мм. Переповнення венозних судин проявляється також ціанозом видимих слизових оболонок.
Застій крові у великому колі кровообігу призводить не лише до порушення функції печінки, а й секреторної, моторної і всмоктувальної функцій шлунка та кишечнику внаслідок венозного застою у їхніх слизових оболонках, що клінічно проявляється симптомами гастроентериту. Застій крові в судинах великого кола кровообігу спричиняє недостатню насиченість тканин киснем, зменшення надходження в них поживних речовин, продукції енергії, нагромадження у тканинах недоокиснених продуктів обміну речовин, переважання анаеробного розпаду глікогену над аеробним, який енергетично менш ефективний (з однієї молекули глюкози утворюється лише три-чотири молекули АТФ. А при аеробному – 32-36). Це в свою чергу зменшує працездатність тварин і їх продуктивність (для утворення 1 л молока необхідно, щоб через вим’я пройшло 600 л крові).
Такі основні ознаки правошлуночкової недостатності частіше розвиваються при міокардозі, міокардиті, перикардиті, пороках тристулкового клапана, звуженні правого атріовентрикулярного отвору, хронічній емфіземі легень. Вони спостерігаються також при стенозі лівого атріовентрикулярного отвору в пізній його фазі, тому що застій крові у малому колі кровообігу в остаточному підсумку спричиняє недостатність правого шлуночка.

Лівошлуночкова серцева недостатність

При переважанні лівошлуночкової недостатності застій крові буває в основному в малому колі кровообігу і проявляється задишкою, кашлем (сухим або частіше вологим), бронхітом, який розвивається внаслідок інфікування бронхів при наявності в них венозного застою, з носових ходів виділяється піняста рідина, інколи з домішками крові. При аускультації легень виявляють середньо- і дрібнопухирчасті вологі хрипи, оскільки при тяжкому перебігу лівошлуночкової недостатності розвивається набряк легень. Лівошлуночкова недостатність є наслідком послаблення скорочувальної функції його м'яза. Вона спостерігається при кардіоміопатіях, міокардиті, міокардозі, ендокардіозі атріовентрикулярних клапанів, артеріальній гіпертонії, при хронічному запаленні нирок (нефриті), недостатності аортального клапана. Однак лівий шлуночок, завдяки своїй сильній мускулатурі, здатний тривалий час компенсувати цю недостатність.


^Наверх

Полезно знать