Критерії ехокардіографічної діагностики (ЕХО КГ) гідроперикарду
Гідроперикард - це стан, при якому надлишкова рідина накопичується в порожнині перикарда. Проліферація серозних ворсинок відбувається через роздратування, викликаного наявністю рідини.
Великі обсяги рідини всередині перикарда може призвести до тампонади та стиснення серця.
Серозний транссудат накопичується в перикарді за застійної серцевої недостатності, що обумовлює низьку кількість клітин і високий вміст білка в рідині. Інші причини накопичення трансудата в перикарді - неоплазії, такі як пухлин основи серця або вторинні метастази в перикарді. Інші хвороби за розвитку кахексії також можуть сприяти розвитку гідроперикарда.
Запальні процеси в перикарді призводять до розвитку ексудативного перикардиту. Ексудат за перикардиту характеризується великою кількістю в ній клітинних елементів.
Секторальне сканування і М-режим. Еховільний простір між листками перикарда, спочатку біля вільної стінки лівого шлуночка, а в разі накопичення великої кількості рідини – біля стінки правого шлуночка, більше в ділянці верхівки. Еховільний простір за вільною стінкою лівого шлуночка звичайно не поширюється за ліве передсердя. Інколи виявляють стовщення листків перикарда, виявлення додаткових утворень (волокна фібрина, пухлина). Часто діагностують розгойдовування серця у великій кількості перикардіальної рідини і парадоксальний рух міжшлуночкової перегородки, звуження просвіту правого шлуночка. Зменшення розмірів порожнин правого шлуночка і правого передсердя на видиху вказує на тампонаду серця. Гідроторакс можна виключити, виявивши рідину між низхідною аортою і серцем чи довкола порожнистої вени.
Рис. Ехокардіограма собаки, хворого на гідроперикард
Умовні позначення:
1 – зменшена порожнина лівого шлуночка; 2 – зменшена порожнина правого шлуночка; 3 – наявність транссудату в порожнині перикарда; 4 – перикард.