Вконтакте Одноклассники Фейсбук Гугл+ Английский Испанский Итальянский Русский Украинский

Реклама

Класифікація суправентрикулярних аритмій


Руденко Андрій Анатолійович, доктор ветеринарних наук, доцент, ветеринарний кардіолог

Залежно від характеру порушення функцій серця, розрізняють чотири групи суправентрикулярних аритмій. Перша група аритмій виникає внаслідок порушення функції автоматизму; друга – збудливості; третя – провідності, а четверта – через зменшення скоротливої функції серця (рисунок 1).

Класифікація суправентрикулярних аритмій

Рисунок 1 - Класифікація суправентрикулярних аритмій

У клінічній практиці лікарів ветеринарної медицини за характером перебігу доцільно розділяти суправентрикулярні порушення ритму у собак на аритмії, які потребують екстреного лікування і на ті, що не потребують проведення методів невідкладної терапії (таблиця 1).

Таблиця 1 - Класифікація суправентрикулярних аритмій за необхідності екстреного терапевтичного втручання

Суправентрикулярні аритмії, які потребують невідкладної терапії Суправентрикулярні аритмії, які не потребують невідкладної терапії
пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія синусова тахікардія
пароксизмальна форма миготливої аритмії, яка перебігає не більше 48 годин без або з ознаками гострої лівошлуночкової недостатності та ішемії пароксизмальна форма миготливої аритмії, яка перебігає більше ніж 48 годин без ознак гострої лівошлуночкової недостатності та ішемії
пароксизмальна форма миготливої аритмії з тривалістю більше 48 годин, яка супроводжується тахісистолією шлуночків з ознаками гострої лівошлуночкової недостатності та ішемії міокарда стійка форма миготливої аритмії без супроводу тахісістолії шлуночків і клінічних ознак гострої лівошлуночкової недостатності та ішемії міокарда; міграція синусового водія ритму; суправентрикулярна екстрасистолія
стійка форма миготливої аритмії, що супроводжується тахісистолією шлуночків з ознаками гострої лівошлуночкової недостатності та ішемії міокарда синусова брадикардія без ознак порушення гемодінамики за частоти серцевих скорочень більше ніж 50 хв-1
синдром слабкості синусового вузла з синкопальним станом (приступи Морганьї-Адамса-Стокса) або за частоти серцевих скорочень менше ніж 50 хв-1 синдром слабкості синусового вузла без синкопального стану за частоти серцевих скорочень більше ніж 50 хв-1 ; синусова аритмія
атріовентрикулярна блокада II ступеня з синкопальним станом або за частоти серцевих скорочень менше ніж 50 хв-1 атріовентрикулярна блокада II ступеня без синкопального стану або за частоти серцевих скорочень більше ніж 50 хв-1
повна атріовентрикулярна блокада з синкопальним станом або за частоти серцевих скорочень менше ніж 50 хв-1 повна атріовентрикулярна блокада без синкопального стану або за частоти серцевих скорочень більше ніж 50 хв-1

Дані, які наведені в таблиці 1 свідчать, що критеріями для проведення невідкладної терапії собак із надшлуночковими аритміями можуть бути наявність гострої лівошлуночкової недостатності, ішемії міокарду, короткочасних (до 48 годин) пароксизмів миготіння передсердь, пароксизмальної тахікардії, приступів Морганьї-Едемса-Стокса та виражена брадикардія з частотою серцевих скорочень менше ніж 50 хв-1.

Проте, необхідно зазначити, що група інших суправентрикулярних аритмій, а саме: синусова тахікардія, синусова брадикардія, суправентрикулярна екстрасистолія, міграція синусового водія ритму, синусова аритмія та атріовентрикулярна блокада, хоч і не потребує проведення екстрених терапевтичних втручань, але вимагає всебічного дообстеження хворих тварин і етіотропного, патогенетичного та симптоматичного лікування основної хвороби.

Таким чином, знання класифікації суправентрикулярних аритмій дозволить лікарям і студентам підвищити рівень знань з ветеринарної кардіології.


Корисно знати


^Наверх