Вконтакте Одноклассники Фейсбук Гугл+ Английский Испанский Итальянский Русский Украинский

Реклама

Частота виявлення різних клінічних симптомів у хворих на ДКМП собак


Частота виявлення різних клінічних симптомів у хворих на ДКМП собак

Дослідження частоти виявлення різних клінічних симптомів проведено в кожної з 159 собак, хворих на дилатаційну кардіоміопатію (ДКМП), і 33 клінічно здорових тварин, яких використовували в якості контролю.

Частота виявлення різних клінічних симптомів у хворих на дилатаційну кардіоміопатію (ДКМП) собак, залежно від тяжкості хронічної серцево-судинної недостатності (ХССН), наведена в таблиці 1.

Таблиця 1 - Частота виявлення клінічних симптомів у хворих на дилатаційну кардіоміопатію (ДКМП) собак залежно від функціонального класу (ФК) серцево-судинної недостатності

Показник Клінічно здорові, n=33 Функціональний клас серцево-судинної недостатності
ФК I, n=68 ФК II, n=39 ФК III, n=31 ФК IV, n=21
Периферійні набряки 0/0 0/0,00 0/0 4/12,90 3/14,3
ЗЗФН 7/21,21 57/83,8* 35/89,7* 5/16,1 0/0
ЗНФН 0/0 3/4,4 4/10,3 18/58,1* 9/42,9*
Задишка в стані спокою 0/0 0/0 0/0 8/25,8* 12/57,1*
Тахіпное 3/9,09 15/22,1 17/43,6* 31/ 100,0* 21/100,0*
Ортопное 0/0 0/0 2/5,1 7/22,6* 12/57,1*
Ціаноз 0/0 0/0 0/0 10/32,3* 16/76,2*
ССО 0/0 0/0 5/12,8 8/25,8* 4/19,1*
ДСП 0/0 9/13,2 17/43,6* 28/90,3* 21/100,0*
СТПД 0/0 4/5,9 9/23,1* 13/41,9* 17/81,0*
КЗСП 0/0 6/8,9 15/38,5* 20/64,5* 21/100,0*
ЗЗПМСН 0/0 3/4,4 13/33,3* 15/48,4* 21/100,0*
ЗВПМСВ 0/0 0/0 0/0 0/0 2/9,5
СШПМК 0/0 9/13,2 16/41,0* 14/45,2* 17/81,0*
СШПТК 0/0 0/0 3/7,7 5/16,1 8/38,1*
ОПТС 2/6,1 13/19,1 18/46,2* 17/54,8* 10/47,6*
ОДТС 0/0 0/0 0/0 0/0 2/9,5
АПТС 0/0 3/4,4 5/12,8 8/25,8* 6/28,6*
АДТА 0/0 3/4,4 9/23,1* 10/32,3* 2/9,5
АДТЛА 0/0 0/0 6/15,4 12/38,7* 10/47,6*
РПТС 0/0 0/0 0/0 3/9,7 7/33,3*
РДТС 0/0 0/0 0/0 4/12,9 9/42,9*
РГ 0/0 0/0 4/10,3 8/25,8* 20/95,2*
ПЯВК 0/0 0/0 0/0 5/16,1 6/28,6*
Позитивний венний пульс 0/0 5/7,4 16/41,0* 23/74,2* 21/100,0*
Пульс малої хвилі 0/0 3/4,4 8/20,5* 12/38,7* 11/52,4*
Альтернуючий пульс 0/0 7/10,3 11/28,2* 14/45,2* 14/66,7*
Сухий кашель 0/0 0/0 3/7,7 19/61,3* 16/76,2*
Гепатомегалія 0/0 0/0 2/5,1 9/29,0* 11/52,4*
Асцит 0/0 0/0 0/0 7/22,6* 9/42,9*
РХЛ 0/0 0/0 0/0 11/35,5* 10/47,6*
Гіпорексія 0/0 0/0 3/7,7 13/41,9* 21/100,0*
Підвищена спрага 0/0 0/0 5/12,8 9/29,0* 9/42,9*

Примітка: ЗЗФН – задишка за звичайного фізичного навантаження; ЗНФН – задишка за незначного фізичного навантаження; ССО – сухість слизових оболонок; ДСП – дифузний серцевий поштовх; СТПД – систолічне тремтіння прекардіальної ділянки; КЗСП – каудальне зміщення серцевого поштовху; ЗЗПМСН – зміщення задньої перкусійної межі серця назад до 8-9 міжребер’я; ЗВПМСВ – зміщення верхньої перкусійної межі серця вище лінії плечового суглоба; СШПМК – систолічний шум у проекції мітрального клапану; СШПТК – систолічний шум у проекції тристулкового клапану; ОПТС - ослаблення першого тону серця; ОДТС – ослаблення другого тону серця; АПТС – акцент першого тону серця; АДТА – акцент другого тону серця на аорті; АДТЛА – акцент другого тону серця на легеневій артерії; РПТС – розщеплення першого тону серця; РДТС – розщеплення другого тону серця; РГ – ритм галопу; ПЯВК – переповнення яремних вен кров’ю; РХЛ – різнокаліберні хрипи в легенях; чисельник – абс. число; знаменник – %; * – вірогідна різниця, порівняно з тваринами контрольної групи (р<0,05).

Встановлено, що в хворих на ДКМП собак досить рідко реєструються периферійні набряки. Цей симптом зустрічався переважно за розвитку термінальних стадій ХССН (III–IV ФК) з частотою 12,9 і 14,3 %, відповідно. Проте, вказана різниця виявилась невірогідною порівняно з контролем.

Слід зазначити, що найбільш раннім симптомом ДКМП у собак є задишка. Так, за розвитку початкових стадій хвороби (I–II ФК ХССН) задишку за звичайного фізичного навантаження реєстрували у дослідних тварин з частотою 83,8 (критерій хі квадрат=31,52) і 89,7 % (критерій хі квадрат=34,54), що виявлялось вірогідно частішим (р<0,001), порівняно з показниками референтної норми. У собак, хворих на ДКМП, за термінальних стадій (ХССН III–IV ФК) вірогідно частіше (р<0,01), порівняно з тваринами контрольної групи, діагностували наявність задишки в спокійному стані тварин (25,8 і 57,1 %, відповідно). Поряд з цим, у хворих собак за розвитку ХССН I–IV ФК, порівняно з клінічно здоровими собаками, частота виявлення тахіпное дорівнювала 22,1 % (критерій хі квадрат=1,74; р=0,19), 43,6 % (критерій хі квадрат=8,95; р<0,01), 100,0 % (критерій хі квадрат=49,46; р<0,001) і 100,0 % (критерій хі квадрат=39,35; р<0,001) відповідно.

За тяжкого перебігу ДКМП у деяких хворих тварин спостерігають ортопное, яке характеризується посиленням задишки в горизонтальному положенні лежачи на боку та змушеним сидячим положенням з широко розставленими грудними кінцівками. Це патологічне явище пов’язане з тяжкими змінами в респіраторній системі (гострий набряк легень, гідроторакс тощо). Слід зазначити, що собаки, хворі на кардіоміопатію або набуті вади серця, у яких проявляється ортопное, мають мінімальні респіраторні резерви і будь-який незначний стрес може призвести до летального завершення захворювання. За розвитку фінальних стадій ДКМП (ХССН III–IV ФК) у хворих собак виявляють ортопное з частотою 22,6 і 57,1 %, відповідно. За ДКМП, ускладненої ХССН III–IV ФК, ціаноз слизових оболонок реєстрували в 32,3 і 76,2 % собак, відповідно. Наявність диспное, тахіпное, ортопное і ціанозу слизових оболонок свідчить про розвиток дихальної недостатності у хворих собак. Сухість слизових оболонок у собак, хворих на ДКМП, зустрічається досить рідко (10,7 %).

У клінічно здорових собак реєструється локалізований серцевий поштовх. З розвитком і прогресуванням ДКМПДКМП серцевий поштовх стає дифузним. Так, серед собак, хворих на ДКМП, ускладнену II–IV ФК ХССН, частота виявлення дифузного серцевого поштовху дорівнювала 43,6 % (критерій хі квадрат=16,49; р<0,001), 90,3 % (критерій хі квадрат=49,38; р<0,001) і 100,0 % (критерій хі квадрат=49,87; р<0,001) відповідно. Також типовим симптомом ДКМП у собак можна вважати наявність каудального зміщення серцевого поштовху, яке діагностували у 20,1 % хворих тварин.

Цінну інформацію надає перкусія прекардіальної ділянки. У здорових собак задня перкусійна межа серця знаходиться в 6–7-му міжребер’ї, а в значної частини тварин, хворих на ДКМП, вона зміщується в каудальному напрямі за 8 міжребер’я, що відбувалось у 4,4 % (критерій хі квадрат=1,50; р=0,22), 33,3 % (критерій хі квадрат=11,27; р<0,001), 48,4 % (критерій хі квадрат=18,39; р<0,001) і 100,0 % (критерій хі квадрат=49,87; р<0,001) хворих на ДКМП собак за ускладнення ХССН I–IV ФК, відповідно. Слід додати, що асоціація у хворих тварин таких симптомів, як дифузний серцевий поштовх, каудальне зміщення серцевого поштовху та задньої перкусійної межі серця свідчить про розвиток значної кардіомегалії вочевидь за рахунок дилатації лівих відділів серця. Зміщення верхньої перкусійної межі серця вище лінії плечового суглоба спостерігали лише у двох хворих на ДКМП собак (IV ФК ХССН) і воно було спричинено гідроперикардом. У частини собак, хворих на ДКМП, методом пальпації реєстрували феномен систолічного тремтіння прекардіальної ділянки. Цей симптом виявляли з частотою 23,1 % (критерій хі квадрат=8,70; р<0,01), 41,9 % (критерій хі квадрат=14,87; р<0,001) і 81,0 % (критерій хі квадрат=35,33; р<0,001) за розвитку синдрому ХССН II–IV ФК, відповідно.

Частим симптомом у собак, хворих на ДКМП, є систолічний шум у проекції атріовентрикулярних клапанів. Вони за своєю природою є шумами відносної недостатності дво- і тристулкового клапанів, що виникають за значної дилатації лівих і правих відділів серця та розширення вальвулярних фіброзних кілець. У клінічно здорових тварин тони серця чистого тембру, сторонні шуми відсутні. У той же час, у хворих на ДКМП собак систолічний шум у проекції мітрального клапана серця реєстрували у 13,2 % (критерій хі квадрат=3,30; р=0,07), 41,0 % (критерій хі квадрат=15,11; р<0,001), 45,2 % (критерій хі квадрат=16,53; р<0,001) і 81,0 % (критерій хі квадрат=35,33; р<0,001) випадків за розвитку ХССН I–IV ФК, відповідно. Систолічний шум в проекції трикуспідального клапана серця діагностували значно рідше. Так, за розвитку ХССН II–IV ФК цей симптом виявляли у хворих собак з частотою 7,7 % (2=2,65; р=0,1), 16,1 % (критерій хі квадрат=3,75; р=0,053) і 38,1 % (критерій хі квадрат=38,10; р<0,001), відповідно.

У хворих на ДКМП собак ослаблення першого тону серця виявляли значно частіше, ніж у клінічно здорових тварин. Так, цей симптом реєстрували у 18 (46,2 %), 17 (54,8 %) і 10 (47,6 %) хворих тварин за розвитку II–IV ФК ХССН відповідно. Інтерпретувати ослаблення першого серцевого тону в собак треба з обережністю, тому що цей симптом може виявлятись у добре вгодованих клінічно здорових тварин з широкою та міцною грудною кліткою. Вочевидь ослаблення першого тону серця в хворих собак пов’язана з розвитком відносної недостатності атріовентрикулярних клапанів серця. Ослаблення другого тону серця виявляли спорадично лише в двох хворих на ДКМП собак, що склало 1,3 %.

Акцент першого тону серця на верхівці серця зліва визначали у 2 (4,4 %), 5 (12,8%), 8 (25,8 %) та 6 (28,6 %) хворих собак за розвитку ХССН I–IV ФК, відповідно. Виникнення посиленого першого тону серця у хворих собак можна пояснити наявністю в них ексцентричної гіпертрофії лівого шлуночка. За розвитку ХССН I–IV ФК акцент другого тону серця на аорті виявляли в 4,4; 23,1; 32,3 і 9,5 % хворих собак, відповідно, що звичайно є ознакою підвищення артеріального тиску у великому колі кровообігу. За прогресування ДКМП у хворих тварин відбувається розвиток синдрому легеневої гіпертензії, про що свідчить акцент другого тону серця на легеневій артерії. Так, за наявності синдрому ХССН II–IV ФК зазначений симптом реєстрували у 6 (15,4 %), 12 (38,7 %) і 10 (47,6 %) хворих собак відповідно.

Розщеплення першого тону серця виявляли у 6,3 % хворих на ДКМП собак. Виникнення цього патологічного явища можна інтерпретувати таким чином, що за розвитку тяжкої застійної ХССН у деяких хворих тварин відбувається дисоціація між роботою правих і лівих відділів серця внаслідок порушення внутрішньошлуночкового проведення імпульсу через розширений і ущільнений міокард. Розщеплення другого тону серця діагностували лише в однієї із 159 хворих на ДКМП собак.

За розвитку термінальних стадій ХССН у 13 хворих на ДКМП собак методом аускультації діагностували наявність ритму галопу. Цей симптом є ранньою ознакою розвитку тяжкої діастолічної дисфункції міокарда лівого шлуночка внаслідок його об’ємного перевантаження.

Переповнення яремних вен кров’ю було виявлено в 20,1 % хворих на ДКМП собак. Дещо рідше (6,9 %) діагностували позитивний венний пульс. Ці симптоми спостерігали в собак переважно за розвитку прогресуючої ХССН III–IV ФК. Вони виникають звичайно на тлі застійної правошлуночкової ХССН. Про розвиток правошлуночкової застійної ХССН свідчить також прояв таких симптомів, як гепатомегалія і асцит. Так, за розвитку ХССН III–IV ФК гепатомегалію діагностували у 29,0 і 52,4 %, а асцит – у 22,6 і 42,9 % хворих собак, відповідно. Слід додати, що гепатомегалія у хворих на ДКМП собак пов’язана із застійними явищами в печінці, тому за її пальпації болючість була відсутня.

Про розвиток лівошлуночкової ХССН у хворих на ДКМП собак свідчить виникнення в них сухого кашлю та застійних різнокаліберних хрипів у легенях. Так, сухий кашель виявляли у 3 (7,7 %), 19 (61,3 %) і 16 (76,2 %) хворих на ДКМП собак, що була ускладнена ХССН II–IV ФК, відповідно. Різнокаліберні хрипи в легенях реєстрували в 11 (35,5 %) і 10 (47,6 %) хворих на ДКМП собак. Слід додати, що зазначені хрипи завжди двобічні, локалізуються переважно в задніх і нижніх ділянках легень.

Дослідження артеріального пульсу в собак є обов’язковим. Слід зазначити, що у хворих на ДКМП собак реєстрували малий пульс з частотою 7,4; 41,0; 74,2 і 100,0 % за ускладнення I–IV ФК ХССН, відповідно. Водночас м’який пульс реєстрували у 8,8; 33,3; 64,5 і 100,0 % хворих собак, відповідно. Альтернуючий пульс характеризується чергуванням пульсових хвиль більшої і меншої амплітуди. У собак, хворих на ДКМП, ускладнену ХССН I–IV ФК ХССН, альтернуючий пульс виявлявся у 3 (4,4 %), 8 (20,5 %), 12 (38,7 %) і 11 (58,4 %) випадків і він був спричинений миготливою аритмією за тяжкого перебігу ХССН.

Гіпорексію у хворих на ДКМП собак спостерігали в 7,7; 41,9 і 100,0 % випадків за ускладнення ХССН II–IV ФК, відповідно. У деяких хворих собак за тривалого перебігу ДКМП спостерігали розвиток кардіогенної кахексії. Слід додати, що за декомпенсованого перебігу хвороби в собак досить часто реєструється підвищена спрага.

Таким чином, дослідження частоти виникнення клінічних симптомів у хворих на ДКМП собак є досить важливим для постановки остаточного діагнозу.


Корисно знати


^Наверх